1. Словник української мови у 20 томах

постулюватися

ПОСТУ́ЛЮВАТИСЯ див. постуля́тися.

ПОСТУЛЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок., книжн.

Пас. до постулюва́ти.

У ній [науковій статті] постулюється, що проблема виховання культурних командних кадрів .. – проблема політична (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постулюватися — посту́люватися дієслово доконаного виду позакриватися постулюва́тися дієслово недоконаного виду прийматися як постулат Орфографічний словник української мови
  2. постулюватися — I пост`улюватисядив. постулятися. II постулюв`атися-юється, недок., книжн. Пас. до постулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постулюватися — ПОСТУ́ЛЮВАТИСЯ див. постуля́тися. ПОСТУЛЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок., книжн. Пас. до постулюва́ти. Словник української мови в 11 томах