постулятися

ПОСТУЛЯ́ТИСЯ, я́ються і ПОСТУ́ЛЮВАТИСЯ, юються, док.

Стулитися (про губи, повіки і т. ін. у багатьох);

// Стати стуленим (про багато чогось).

Квітки постулялися і поснули (Леся Українка);

* Образно. Сад ще спав. Дерева від ранкового холоду постулювалися, як тюльпани (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постулятися — постуля́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. постулятися — -яються і постулюватися, -юються, док. Стулитися (про губи, повіки і т. ін. у багатьох). || Стати стуленим (про багато чогось). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постулятися — ПОСТУЛЯ́ТИСЯ, я́ються і ПОСТУ́ЛЮВАТИСЯ, юються, док. Стулитися (про губи, повіки і т. ін. у багатьох); // Стати стуленим (про багато чогось). Квітки постулялися і поснули (Л. Укр., III, 1952, 489); *Образно. Сад ще спав. Словник української мови в 11 томах