постулятися
ПОСТУЛЯ́ТИСЯ, я́ються і ПОСТУ́ЛЮВАТИСЯ, юються, док. Стулитися (про губи, повіки і т. ін. у багатьох);
// Стати стуленим (про багато чогось).
Квітки постулялися і поснули (Л. Укр., III, 1952, 489);
*Образно. Сад ще спав. Дерева від ранкового холоду постулювалися, як тюльпани (Вільде, Повнол. діти, 1960, 344).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постулятися — постуля́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- постулятися — -яються і постулюватися, -юються, док. Стулитися (про губи, повіки і т. ін. у багатьох). || Стати стуленим (про багато чогось). Великий тлумачний словник сучасної мови
- постулятися — ПОСТУЛЯ́ТИСЯ, я́ються і ПОСТУ́ЛЮВАТИСЯ, юються, док. Стулитися (про губи, повіки і т. ін. у багатьох); // Стати стуленим (про багато чогось). Квітки постулялися і поснули (Леся Українка); * Образно. Сад ще спав. Дерева від ранкового холоду постулювалися, як тюльпани (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах