поступ

ПО́СТУП, у, ч.

1. кого, чий, перев. з означ. Хода, манера ходити.

Зійшов [січовик] на гору, вже й до могили зблизивсь, а чоловік сидить собі, не ворухнеться, неначе закляк, не оглянеться на січовика і не чує шелесту од його важкого поступу (Стор., І, 1957, 334);

Його обличчя, його постать, його поступ казали, що це чоловік силющий, рішучий (Мирний, III, 1954, 75);

Тиха, беззвучна, легким поступом кішки, поволі пливла над Поліссям ніч (Коз., Зол. грамота, 1939, 80);

// Крок.

Певні і міцні були його [робітника] всі поступи, На нього глядючи [глядячи], йшов я німо, мов у сні (Фр., XIII, 1954, 130).

◊ На ко́жному (ко́жнім) по́ступі, діал. — те саме, що На ко́жному (ко́жнім) кро́ці ( див. крок).

На кожнім поступі життя змагалось зі смертю (Кобр., Вибр., 1954, 183).

2. чого, який, а також без додатка або означ., перен. Поступальний розвиток по висхідній лінії, перехід від нижчого рівня до вищого; прогрес.

Вічний революцьонер Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Він живе, він ще не вмер (Фр., X, 1954, 7);

Добре в нас переложене [перекладене] слово прогрес словом поступ, котре тепер уживається всюди, але й слово прогрес теж не вийшло з ужитку (Сам., II, 1958, 372);

— Невже ви не вірите в людство, в поступ, в культуру? (Смолич, І, 1958, 70);

Комуністична партія і її Ленінський Центральний Комітет розробили програму дальшого поступу Радянського Союзу вперед по шляху до комунізму (Рад. Укр., 17.I 1959, 2);

Соціальний поступ;

// Успіх, досягнення в чому-небудь, у процесі розвитку; крок уперед.

Вони [молоді москвофіли] кажуть, що тепер у відносинах з народом будуть триматись народної, нашої мови (для них се вже поступ чималий) (Л. Укр., V, 1956, 49);

Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Вільде, Троянди.., 1961, 6);

Не можемо забувати, що досягнення прийшли не одразу, що шляхи до ясності не були прямими, що кожний поступ літературознавства спирався на попередній досвід (Рад. літ-во, 4, 1967, 76).

Роби́ти (зроби́ти) по́ступи, діал. — досягати вищого ступеню розвитку, певних успіхів і т. ін.

Хороба зробила такі поступи, що прикликаний четвертого дня лікар міг тільки ствердити, що його наука не придається тут ні на що (Фр., VI, 1951, 167);

— Зробили твої відносини до неї які поступи до певності? — спитав я його (Коб., III, 1956, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поступ — Поступ ( = успіх) [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. поступ — по́ступ 1 іменник чоловічого роду хода, манера ходити; прогрес по́ступ 2 іменник чоловічого роду крок Орфографічний словник української мови
  3. поступ — По́ступ. 1. Успіх, результат. До матури в семінариї учительскій під проводом проф. д-ра Смаль- Стоцкого зголосилось 58 звичайних питомців. З того здало 5 з відзначенєм, 35 здали з добрим поступом, а 18 дістали поправку з одного предмету (Б., 1907, 74, 2). Українська літературна мова на Буковині
  4. поступ — Хода, похід, крок; П. прогрес, поступування; (у розвитку) успіх, досягнення, крок <�рух> уперед; пор. РОЗВИТОК. Словник синонімів Караванського
  5. поступ — -у, ч. 1》 кого, чий, перев. з означ. Хода, манера ходити. || Крок. 2》 чого, який, а також без додатка або означ., перен. Поступальний розвиток по висхідній лінії, перехід від нижчого рівня до вищого; прогрес. || Успіх, досягнення в чому-небудь, у процесі розвитку; крок уперед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поступ — ПО́СТУП, у, ч. 1. кого, чий, перев. з означ. Хода, манера ходити. Зійшов [січовик] на гору, вже й до могили зблизивсь, а чоловік сидить собі, не ворухнеться, неначе закляк, не оглянеться на січовика і не чує шелесту од його важкого поступу (О. Словник української мови у 20 томах
  7. поступ — поступ прогрес (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. поступ — КРОК (рух ногою вперед, убік і назад під час ходіння; відстань між стопами ніг під час ходіння як міра довжини); СТУПІ́НЬ, СТУПНИ́К діал., ПО́СТУП діал. Кований крок вартових чувся на вулицях (В. Словник синонімів української мови
  9. поступ — По́ступ, -пу, -пові, в -пі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. поступ — По́ступ, -пу м. 1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. 2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов. Млак. 124. Словник української мови Грінченка