поступ

Поступ ( = успіх) [MО,IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поступ — по́ступ 1 іменник чоловічого роду хода, манера ходити; прогрес по́ступ 2 іменник чоловічого роду крок Орфографічний словник української мови
  2. поступ — По́ступ. 1. Успіх, результат. До матури в семінариї учительскій під проводом проф. д-ра Смаль- Стоцкого зголосилось 58 звичайних питомців. З того здало 5 з відзначенєм, 35 здали з добрим поступом, а 18 дістали поправку з одного предмету (Б., 1907, 74, 2). Українська літературна мова на Буковині
  3. поступ — Хода, похід, крок; П. прогрес, поступування; (у розвитку) успіх, досягнення, крок <�рух> уперед; пор. РОЗВИТОК. Словник синонімів Караванського
  4. поступ — -у, ч. 1》 кого, чий, перев. з означ. Хода, манера ходити. || Крок. 2》 чого, який, а також без додатка або означ., перен. Поступальний розвиток по висхідній лінії, перехід від нижчого рівня до вищого; прогрес. || Успіх, досягнення в чому-небудь, у процесі розвитку; крок уперед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поступ — ПО́СТУП, у, ч. 1. кого, чий, перев. з означ. Хода, манера ходити. Зійшов [січовик] на гору, вже й до могили зблизивсь, а чоловік сидить собі, не ворухнеться, неначе закляк, не оглянеться на січовика і не чує шелесту од його важкого поступу (О. Словник української мови у 20 томах
  6. поступ — поступ прогрес (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. поступ — КРОК (рух ногою вперед, убік і назад під час ходіння; відстань між стопами ніг під час ходіння як міра довжини); СТУПІ́НЬ, СТУПНИ́К діал., ПО́СТУП діал. Кований крок вартових чувся на вулицях (В. Словник синонімів української мови
  8. поступ — По́ступ, -пу, -пові, в -пі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. поступ — ПО́СТУП, у, ч. 1. кого, чий, перев. з означ. Хода, манера ходити. Зійшов [січовик] на гору, вже й до могили зблизивсь, а чоловік сидить собі, не ворухнеться, неначе закляк, не оглянеться на січовика і не чує шелесту од його важкого поступу (Стор. Словник української мови в 11 томах
  10. поступ — По́ступ, -пу м. 1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. 2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов. Млак. 124. Словник української мови Грінченка