поступ

КРОК (рух ногою вперед, убік і назад під час ходіння; відстань між стопами ніг під час ходіння як міра довжини); СТУПІ́НЬ, СТУПНИ́К діал., ПО́СТУП діал. Кований крок вартових чувся на вулицях (В. Собко); Олександра подалась на два ступені наперед і вклонилась старшині (М. Коцюбинський); Христя задумалася. Пройшла скільки ступників мовчки (Панас Мирний); Певні і міцні були його всі поступи. На нього глядючи, йшов я німо, мов у сні (І. Франко).

ПРОГРЕ́С (розвиток по висхідній лінії; перехід від нижчого рівня до вищого), ПО́СТУП, ПІДНЕ́СЕННЯ, ХОДА́ уроч., ПОСТУПУВА́ННЯ заст. Тільки тепер склались остаточно й допевнились і думки передових людей XVIІІ ст. про природний неупинний поступ громадський наперед — прогрес (М. Драгоманов); Нема тих сил, народе, Щоб ходу твою спинить! (М. Рильський); Історичне поступування людства.

У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н, ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯ перев. уроч., книжн., ПО́СТУП заст.; ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищий наслідок у якійсь роботі). (Юля:) У мене в інституті такі успіхи... Грамотою нагородили (З. Мороз); — Наша експедиція не пройшла марно. Ми вже й зараз можемо сказати про наші досягнення (О. Донченко); Письменницька робота надзвичайно складна. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (з журналу); Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (О. Гончар); Я виливаю кров щоднини в ямби І нелегким радію таланом (Д. Павличко); Трудові звершення; Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде); Запуск космічних кораблів — справжній тріумф науки і техніки; Ївжин батько поставив рекорд по сівбі (О. Донченко).

ХОДА́ (манера ходити), СТУПА́, КРОК, ХІД, ПО́СТУП перев. з означ., ПОХОДА́ розм., ПОХІ́Д розм., ТУПА́ розм., СТУПНЯ́ діал. — Не ліз би ти в провожаті, Денисе, — неприязно обізвалася Уляна.. Той мовчки, як би не чуючи, що каже стара, пішов лугом розвалькуватою ходою (Григорій Тютюнник); — Він відрізняє здалека ступу ведмедя від ходи людини (В. Гжицький); Я почув, як від дверей хтось поспішав легкими нечутними кроками (Л. Смілянський); Він поцілував жінку й дітей і повільним, нетвердим ходом пішов далі гостинцем (І. Франко); В тихім повітрячка чистого лескоті Все мені поступ твій милий вчувається (П. Грабовський); Йшли (паничі) модною походою, ступаючи на п'яти, розхитуючись і здійнявши плечі вгору (Леся Українка); Ой мій милий, милесенький, житній колосочку, Не познала по походу, як по голосочку (пісня); Його кінь вороний тупою своєю обуджував людей (Марко Вовчок); Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків об мерзлу дорогу, важку ступню кінську (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поступ — Поступ ( = успіх) [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. поступ — по́ступ 1 іменник чоловічого роду хода, манера ходити; прогрес по́ступ 2 іменник чоловічого роду крок Орфографічний словник української мови
  3. поступ — По́ступ. 1. Успіх, результат. До матури в семінариї учительскій під проводом проф. д-ра Смаль- Стоцкого зголосилось 58 звичайних питомців. З того здало 5 з відзначенєм, 35 здали з добрим поступом, а 18 дістали поправку з одного предмету (Б., 1907, 74, 2). Українська літературна мова на Буковині
  4. поступ — Хода, похід, крок; П. прогрес, поступування; (у розвитку) успіх, досягнення, крок <�рух> уперед; пор. РОЗВИТОК. Словник синонімів Караванського
  5. поступ — -у, ч. 1》 кого, чий, перев. з означ. Хода, манера ходити. || Крок. 2》 чого, який, а також без додатка або означ., перен. Поступальний розвиток по висхідній лінії, перехід від нижчого рівня до вищого; прогрес. || Успіх, досягнення в чому-небудь, у процесі розвитку; крок уперед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поступ — ПО́СТУП, у, ч. 1. кого, чий, перев. з означ. Хода, манера ходити. Зійшов [січовик] на гору, вже й до могили зблизивсь, а чоловік сидить собі, не ворухнеться, неначе закляк, не оглянеться на січовика і не чує шелесту од його важкого поступу (О. Словник української мови у 20 томах
  7. поступ — поступ прогрес (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. поступ — По́ступ, -пу, -пові, в -пі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. поступ — ПО́СТУП, у, ч. 1. кого, чий, перев. з означ. Хода, манера ходити. Зійшов [січовик] на гору, вже й до могили зблизивсь, а чоловік сидить собі, не ворухнеться, неначе закляк, не оглянеться на січовика і не чує шелесту од його важкого поступу (Стор. Словник української мови в 11 томах
  10. поступ — По́ступ, -пу м. 1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. 2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов. Млак. 124. Словник української мови Грінченка