поступовець
ПОСТУПО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст.
1. політ. Прихильник політичної і громадської організації українців, який виступав за координацію українського національного руху і його оборону перед посиленими ворожими наступами на автономію України, за мирне врегулювання взаємин з опозицією.
Незважаючи на усілякі утиски і заборони український культурно-освітній рух продовжував розвиватись. Найбільший вплив на “Просвіти” та інші культурно-освітні організації мало Товариство українських поступовців, засноване у 1908 р., як загальноукраїнське об'єднання на чолі з М. С. Грушевським (з наук. літ.).
2. Прогресивна людина, поборник соціального прогресу.
– Вже відразу заявив [пан Зефірин] себе поступовцем, ворогом закоснілої рутини (І. Франко);
А що одні з нас будуть поступовцями поміркованими, а другі радикальнішими.., – те ми можемо одні в других потерпіти (М. Драгоманов);
Поки справа так стоїть, що всі фрази галицьких поступовців про сприяння “жіночому питанню” лишаться фразами (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)