поступовець
ПОСТУПО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст.
1. політ. Прихильник повільного, поступового розвитку, ворог рішучих, революційних заходів.
А скільки їх ще в наші дні в країнах капіталістичної Європи, цих поступовців, прибічників тактики вичікування, поміркованості і обережності! (Від давнини… 1960, 449).
2. Прогресивна людина, поборник соціального прогресу.
— Вже відразу заявив [пан Зефірин] себе поступовцем, ворогом закоснілої рутини (Фр., II, 1950, 370);
А що одні з нас будуть поступовцями поміркованими, а другі радикальнішими.., — те ми можемо одні в других потерпіти (Драг., І, 1970, 482);
Поки справа так стоїть, що всі фрази галицьких поступовців про сприяння «жіночому питанню» лишаться фразами (Л. Укр., V, 1956, 269).
Словник української мови (СУМ-11)