постійний
ПОСТІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Який триває ввесь час, не припиняючись і не перериваючись; безперервний, безупинний; протилежне дочасний.
І почалась від того дня Поміж громадою і паном Глуха, постійная війна (І. Франко);
Дорош наказав .. тримати під постійним обстрілом переправу німців (Григорій Тютюнник);
Молекули кожного тіла перебувають у постійному русі (з навч. літ.);
Постійне, невгавне шарудіння отих ламаних стеблин оберталося на монотонний свист (Ю. Смолич);
// Завжди наявний, який повсякчас супроводжує кого-, що-небудь; обов'язковий, неодмінний.
Писатиму не щомісяця, а може, на два місяці раз, бо воно і втомно було б, та й журнал той не має постійної рубрики критичної (Леся Українка);
Постійною складовою частиною повітря є вуглекислота (з наук.-попул. літ.);
// Який раз у раз настає, відбувається, виявляється тощо.
Всі відносини власності зазнавали постійної історичної заміни, постійних історичних змін (з мови документів);
// Який не проходить, не покидає кого-небудь (про етап, почуття і т. ін.).
А що воно – життя селянське? Вічна, до темені в голові, праця, одвічне приниження, .. постійний страх за свою нивку і перед суховієм, і перед градом, і перед холодом, і навіть перед самим сонцем (М. Стельмах).
2. Який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, однакову форму, величину тощо; сталий, незмінний.
З мужиками тримається [отець Вікентій] як з рівнею, тільки не вміє за треби і таїнства правити постійну ціну (М. Стельмах);
Роль води в живому організмі винятково велика: вона необхідна для підтримання його постійного складу (з наук.-попул. літ.);
// Завжди той самий; звичайний, звичний.
Він сидів за столом, на покуті, на своєму постійному місці, як бувало завжди, коли розв'язувались важливі сімейні справи (О. Гуреїв);
// Який протягом тривалого часу не змінює місця роботи або проживання, посади, заняття тощо.
Деякі [листи] походили від його постійних, уже випробуваних співробітників (І. Франко);
За кожною ланкою закріплено постійних механізаторів, які .. разом з ланкою відповідають за врожай (з наук. літ.);
Постійні мешканці будинку.
3. Признач. для тривалого користування, розрахований на довгий час, термін; не тимчасовий.
Доки в плавнях точились бої, понтонери вже лагодили постійний міст (О. Гончар);
// Який діє, працює стабільно, завжди.
Карта голови постійної комісії з охорони природи і раціонального використання природних ресурсів привернула увагу тим, що була без адміністративного поділу (з газ.);
Постійна виставка;
// техн. Який не підлягає заміні, який не можна зняти й замінити іншим.
Стоякові опори поділяються на постійні і знімні. Постійні стояки встановлюють лише в тих випадках, коли через отвір греблі лід не проходить (з наук. літ.).
4. перев. у чому. Який завжди зберігає вірність чому-небудь (певним поглядам, думкам, уподобанням тощо).
* Образно. Жіноче серце! .. Чого бажаєш? В чім змінне ти, і в чім постійне? Мов! (І. Франко);
// Який протягом тривалого часу незмінно залишається ким-небудь.
Не менше також треба було вважати [Целі] на окремі полички постійних абонентів (І. Франко);
Були вже в Арсена й постійні слухачі (Л. Дмитерко);
Постійний пацієнт;
Постійний замовник.
Словник української мови (СУМ-20)