постійний
ПОСТІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Який триває ввесь час, не припиняючись і не перериваючись; безперервний, безупинний.
І почалась від того дня Поміж громадою і паном Глуха, постійная війна (Фр., X, 1954, 282);
Дорош наказав.. тримати під постійним обстрілом переправу німців (Тют., Вир, 1964, 311);
Молекули кожного тіла перебувають у постійному русі (Фізика, II, 1957, 17);
Постійне піклування партії про розвиток науки, літератури, мистецтва забезпечило розквіт радянської культури, національної формою, соціалістичної змістом (П’ятдесят років КПРС, 1953, 25);
Постійне, невгавне шарудіння отих ламаних стеблин оберталося на монотонний свист (Смолич, І, 1958, 45);
// Завжди наявний, який повсякчас супроводжує кого-, що-небудь; обов’язковий, неодмінний.
Писатиму не щомісяця, а може, на два місяці раз, бо воно і втомно було б, та й журнал той не має постійної рубрики критичної (Л. Укр., V, 1956, 416);
Постійною складовою частиною повітря є вуглекислота (Наука.., 2, 1957, 19);
// Який раз у раз настає, відбувається, виявляється тощо.
Уся епоха кріпосного права так само сповнена постійних повстань селян (Ленін, 39, 1973, 71);
Всі відносини власності зазнавали постійної історичної заміни, постійних історичних змін (Комун. маніф., 1963, 43);
// Який не проходить, не покидає кого-небудь (про етап, почуття і т. ін.).
А що воно — життя селянське? Вічна, до темені в голові, праця, одвічне приниження,.. постійний страх за свою нивку і перед суховієм, і перед градом, і перед холодом, і навіть перед самим сонцем (Стельмах, І, 1962, 422).
2. Який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, однакову форму, величину тощо; сталий, незмінний.
З мужиками тримається [отець Вікентій] як з рівнею, тільки не вміє за треби і таїнства правити постійну ціну (Стельмах, I, 1962, 266);
Роль води в живому організмі винятково велика: вона необхідна для підтримання його постійного складу (Наука.., 8, 1959, 25);
// Завжди той самий; звичайний, звичний.
Він сидів за столом, на покуті, на своєму постійному місці, як бувало завжди, коли розв’язувались важливі сімейні справи (Гур., Новели, 1951, 93);
// Який протягом тривалого часу не змінює місця роботи або проживання, посади, заняття тощо.
Деякі [листи] походили від його постійних, уже випробуваних співробітників (Фр., VI, 1951, 252);
За кожною ланкою закріплено постійних механізаторів, які.. разом з ланкою відповідають за врожай (Хлібороб Укр., 2, 1968, 19);
Постійні мешканці будинку.
◊ Пості́йна а́рмія; Пості́йні війська́ — те саме, що Ка́дрова а́рмія ( див. ка́дровий); Пості́йна величина́, мат. — величина, яка в даному конкретному дослідженні зберігає незмінне значення.
Маса цих життєвих засобів, незважаючи на можливі зміни їх форми, для даної епохи і даного суспільства дана і тому повинна вважатися за величину постійну (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 517);
Пості́йний епі́тет, літ. — стале художне означення, що у фольклорних творах, а часом і в художній літературі часто супроводжує яке-небудь слово, поняття, напр.: поле чисте, кінь вороненький і т. ін.
Постійні епітети не є винятковою приналежністю українських дум. Вони властиві і билинам та іншим епічним творам східних слов’ян (Рильський, IX, 1962, 228);
Пості́йний капіта́л, ек.— частина капіталу, що існує у формі вартості засобів виробництва (будинки, споруди, машини, паливо, сировина і т. ін.) і в процесі виробництва не змінює своєї величини.
Продукти, які заміщують постійний капітал, мають обмінятися кінець кінцем на засоби виробництва і мають бути використані як капітал для нового виробництва (Ленін, 4, 1969, 69);
Пості́йний на́голос, лінгв. — наголос, що не змінює місця в межах слова, виділяючи завжди однаковий за порядком склад.
У польській мові з її постійним наголосом дуже важко.. дати послідовну передачу російського, українського чи білоруського силабо-тонічного вірша (Рильський, IX, 1962, 75);
Пості́йний струм, ел. — електричний струм, величина і напрям якого не змінюються з часом.
Якщо в замкненому електричному колі різниця потенціалів двох будь-яких точок провідника не змінюється, то струм, який тече по цьому колу, є постійним струмом (Курс фізики, III, 1956, 50);
Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача, який живився постійним струмом від батареї (Ю. Янов., II, 1954, 139).
3. Признач. для тривалого користування, розрахований на довгий час, термін; не тимчасовий.
Доки в плавнях точились бої, понтонери вже лагодили постійний міст (Гончар, Таврія.., 1957, 602);
// Який діє, працює стабільно, завжди.
Окружний, міський, районний комітет має позаштатних інструкторів, створює постійні або тимчасові комісії в різних питаннях партійної роботи (Статут КПРС, 1971, 43);
Постійна виставка;
// техн. Який не підлягає заміні, який не можна зняти й замінити іншим.
Стоякові опори поділяються на постійні і знімні. Постійні стояки встановлюють лише в тих випадках, коли через отвір греблі лід не проходить (Довідник сіль. будівельника, 1956, 78).
4. перев. у чому. Який завжди зберігає вірність чому-небудь (певним поглядам, думкам, уподобанням тощо).
*Образно. Жіноче серце!..Чого бажаєш? В чім змінне ти, і в чім постійне? Мов! (Фр., X, 1954, 141);
// Який протягом тривалого часу незмінно залишається ким-небудь.
Не менше також треба було вважати [Целі] на окремі полички постійних абонентів (Фр., II, 1950, 313);
Були вже в Арсена й постійні слухачі (Дмит., Розлука, 1957, 85);
Постійний пацієнт; Постійний замовник.
Словник української мови (СУМ-11)