посудомлений
ПОСУДО́МЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до посудо́мити.
* Образно. На вітряній горі навіть не добрати, чого більше: рудої глини чи гострого сірого каміння, змішаного з глиною, і до росту ніщо тут не бралося, росло якесь абищо і чортзна-що, щось колюче й кострубате, щось посудомлене й нетривке (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)