посуплений

ПОСУ́ПЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до посу́пити.

2. у знач. прикм. Який посупився, надав своєму обличчю похмурого, незадоволеного або сумного виразу.

3. у знач. прикм. Низько опущений над очима, перев. при вираженні незадоволення, задумливості і т. ін. (про брови).

Хлопчак самотою блукав з одного кінця зали в другий, з посупленими бровами та зо втупленим униз поглядом (А. Кримський).

Значення в інших словниках

1. посуплений — посу́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. посуплений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до посупити. 2》 у знач. прикм. Який посупився, надав своєму обличчю похмурого, невдоволеного або сумного виразу. 3》 у знач. прикм. Низько опущений над очима, перев. при вираженні невдоволення, задумливості і т. ін. (про брови).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посуплений — ПОХМУ́РИЙ (у поганому настрої; взагалі схильний до невеселого, сумного настрою; про обличчя, брови, лоб — який виражає такий настрій), ХМУ́РИЙ, ХМУРНИ́Й, ПОНУ́РИЙ, ПОНУ́РЕНИЙ, ХМА́РНИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАХМА́РЕНИЙ, ЗАХМА́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОСУ́ПЛЕНИЙ...  Словник синонімів української мови
4. посуплений — ПОСУ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до посу́пити. 2. у знач. прикм. Який посупився, надав своєму обличчю похмурого, незадоволеного або сумного виразу. 3. у знач. прикм. Низько опущений над очима, перев. при вираженні незадоволення, задумливості і...  Словник української мови в 11 томах