посідання
ПОСІДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. посіда́ти¹ 1.
Одна лиш біда, що кошик з ягідками коштував .. десять крейцерів, що становило половину капіталу, який вона мала. Супроти цього факту мовкли всі уподобання й жадоби посідання (Н. Кобринська);
// рідко. Володіння, власність.
Герман давно вже виєднав собі у старостві дозвіл копати штольні під громадською толокою, не нарушуючи її зверхнього посідання (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)