1. Словник української мови у 20 томах

посідання

ПОСІДА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. посіда́ти¹ 1.

Одна лиш біда, що кошик з ягідками коштував .. десять крейцерів, що становило половину капіталу, який вона мала. Супроти цього факту мовкли всі уподобання й жадоби посідання (Н. Кобринська);

// рідко. Володіння, власність.

Герман давно вже виєднав собі у старостві дозвіл копати штольні під громадською толокою, не нарушуючи її зверхнього посідання (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посідання — Посіда́ння, посілість: — володіння [46-1;46-2] — прийти в посідання: привласнити собі [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. посідання — посіда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. посідання — -я, с. Дія за знач. посідати I 1). || рідко. Володіння, власність. Уводити в посідання кого юр. — передавати у власність кому-небудь майно, спадщину і т. ін., ствердивши право на володіння відповідним юридичним актом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посідання — Посіда́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. посідання — ПОСІДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. посіда́ти¹ 1. Одна лиш біда, що кошик з ягідками коштував.. десять крейцерів, що становило половину капіталу, який вона мала. Супроти цього факту мовкли всі уподобання й жадоби посідання (Кобр., Вибр., 1954, 72); // рідко. Словник української мови в 11 томах