посівний
ПОСІВНИ́Й, а́, е́.
1. Стос. до посіву (у 1 знач.).
Навіть добре її [кукурудзи] насіння, якщо його вчасно не просушити і зберігати без додержання певних вимог, до весни може втратити свої посівні кондиції (з наук. літ.);
Цього разу обговорювали хід посівних робіт (Григорій Тютюнник);
// Признач. для посіву.
– Прошу .. допомогти мені посівним зерном, яке з лихвою при першій можливості поверну (О. Гончар);
Посівні площі треба збільшувати (М. Чабанівський);
// Який використовується для посіву.
На розлогих артільних ланах гудуть трактори, ведучи ще за собою по три, по чотири сівалки – цілі посівні агрегати (Остап Вишня);
// Який здійснюється висіванням.
Посівні лісонасадження.
2. у знач. ім. посівна́, но́ї, ж. Те саме, що Посівна́ кампа́нія (див. кампа́нія).
Хоч була ще зима, але в газетах усе частіше писали про підготовку до посівної (П. Панч).
Значення в інших словниках
- посівний — посівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- посівний — [пос'іўний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- посівний — -а, -е. 1》 Стос. до посіву (у 1 знач.). || Признач. для посіву. || Який використовується для посіву. || Який здійснюється висіванням. Посівні лісонасадження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посівний — ПОСІВНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до посіву (у 1 знач.). Навіть добре її [кукурудзи] насіння, якщо його вчасно не просушити і зберігати без додержання певних вимог, до весни може втратити свої посівні кондиції (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах
- посівний — Посівни́й, -а́, -е́ Посѣвный. посівне. Всякое зерно, которое сѣется. Там усе посівне роде добре. Волч. у. Словник української мови Грінченка