посівний

ПОСІВНИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до посіву (у 1 знач.).

Навіть добре її [кукурудзи] насіння, якщо його вчасно не просушити і зберігати без додержання певних вимог, до весни може втратити свої посівні кондиції (Колг. Укр., 2, 1957, 14);

Цього разу обговорювали хід посівних робіт (Тют., Вир, 1964, 118);

В новім будинку райпарткому Не засинають кілька днів, .. Сюди невпинно телефони Несуть новини посівні (Уп., Укр. поема, 1950, 73);

// Признач. для посіву.

— Прошу червону державу робітників і селян допомогти мені посівним зерном, яке з лихвою при першій можливості поверну (Гончар, II, 1959, 55);

Посівні площі треба збільшувати (Чаб., Тече вода.., 1961, 84);

// Який використовується для посіву.

На розлогих артільних ланах гудуть трактори, ведучи ще за собою по три, по чотири сівалки — цілі посівні агрегати (Вишня, І, 1956, 355);

// Який здійснюється висіванням.

Посівні лісонасадження.

Посівна́ кампа́нія — здійснення сукупності організаційних та інших заходів, спрямованих на своєчасне проведення сівби різних сільськогосподарських культур.

Завідуючий відділом сільського господарства був у відрядженні на посівній кампанії (Автом., В. Кошик, 1954, 32).

2. у знач. ім. посівна́, но́ї, ж. Те саме, що Посівна́ кампа́нія.

Хоч була ще зима, але в газетах усе частіше писали про підготовку до посівної (Панч, На калин. мості, 1965, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посівний — посівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. посівний — [пос'іўний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. посівний — -а, -е. 1》 Стос. до посіву (у 1 знач.). || Признач. для посіву. || Який використовується для посіву. || Який здійснюється висіванням. Посівні лісонасадження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посівний — ПОСІВНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до посіву (у 1 знач.). Навіть добре її [кукурудзи] насіння, якщо його вчасно не просушити і зберігати без додержання певних вимог, до весни може втратити свої посівні кондиції (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. посівний — Посівни́й, -а́, -е́ Посѣвный. посівне. Всякое зерно, которое сѣется. Там усе посівне роде добре. Волч. у. Словник української мови Грінченка