посівний
Посівни́й, -а́, -е́
Посѣвный. посівне. Всякое зерно, которое сѣется. Там усе посівне роде добре. Волч. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посівний — посівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- посівний — [пос'іўний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- посівний — -а, -е. 1》 Стос. до посіву (у 1 знач.). || Признач. для посіву. || Який використовується для посіву. || Який здійснюється висіванням. Посівні лісонасадження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посівний — ПОСІВНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до посіву (у 1 знач.). Навіть добре її [кукурудзи] насіння, якщо його вчасно не просушити і зберігати без додержання певних вимог, до весни може втратити свої посівні кондиції (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- посівний — ПОСІВНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до посіву (у 1 знач.). Навіть добре її [кукурудзи] насіння, якщо його вчасно не просушити і зберігати без додержання певних вимог, до весни може втратити свої посівні кондиції (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах