1. Орфоепічний словник української мови

посівний

посівни́й

[пос'іўний]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посівний — посівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. посівний — -а, -е. 1》 Стос. до посіву (у 1 знач.). || Признач. для посіву. || Який використовується для посіву. || Який здійснюється висіванням. Посівні лісонасадження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посівний — ПОСІВНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до посіву (у 1 знач.). Навіть добре її [кукурудзи] насіння, якщо його вчасно не просушити і зберігати без додержання певних вимог, до весни може втратити свої посівні кондиції (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. посівний — ПОСІВНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до посіву (у 1 знач.). Навіть добре її [кукурудзи] насіння, якщо його вчасно не просушити і зберігати без додержання певних вимог, до весни може втратити свої посівні кондиції (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. посівний — Посівни́й, -а́, -е́ Посѣвный. посівне. Всякое зерно, которое сѣется. Там усе посівне роде добре. Волч. у. Словник української мови Грінченка