посібник

посі́бник

[поус’ібниек]

-ка, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посібник — посі́бник іменник чоловічого роду книжка, карта, що використовується для навчання Орфографічний словник української мови
  2. посібник — див. ПОРАДНИК. Словник синонімів Караванського
  3. посібник — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  4. посібник — -а, ч. Книжка або наочне приладдя, карта і т. ін., що використовуються у процесі навчання. || Взагалі довідкове видання з певної галузі знань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. посібник — (шкільний) підручник, довідничка, див. підручник хохл. (пособіє) підручник Словник чужослів Павло Штепа
  6. посібник — ПОСІ́БНИК, а, ч. Книжка або наочне приладдя, карта і т. ін., що використовуються у процесі навчання. Наукові працівники університету [Національного Ім. Словник української мови у 20 томах
  7. посібник — ДОВІ́ДНИК (книжка, що містить короткі відомості з певних питань), ПОСІ́БНИК рідше; ПРОСПЕ́КТ (рекламний); ПРЕЙСКУРА́НТ (цін). Командир відклав довідник навігатора, який знав напам'ять, але чомусь тримав при собі (В. Словник синонімів української мови
  8. посібник — ПОСІ́БНИК, а, ч. Книжка або наочне приладдя, карта і т. ін., що використовуються у процесі навчання... Словник української мови в 11 томах