посібник
ДОВІ́ДНИК (книжка, що містить короткі відомості з певних питань), ПОСІ́БНИК рідше; ПРОСПЕ́КТ (рекламний); ПРЕЙСКУРА́НТ (цін). Командир відклав довідник навігатора, який знав напам'ять, але чомусь тримав при собі (В. Логвиненко); Підручник як науковий посібник має свою специфіку (з журналу); Сучасна науково-технічна інформація здебільшого легкодоступна. Дев'яносто п'ять процентів її можна знайти в спеціалізованих журналах і наукових працях, патентах, проспектах і буклетах (з журналу); Можна одними і тими ж літерами писати прейскурант у магазині і вірші Пушкіна (О. Довженко).
ПІДРУ́ЧНИК (книжка, за якою вивчають навчальний предмет); ПОСІ́БНИК (перев. допоміжна, довідкова книжка); САМОВЧИ́ТЕЛЬ (САМОУЧИ́ТЕЛЬ), САМОНАВЧИ́ТЕЛЬ рідше (для самостійного навчання). Я похапцем розгорнув підручник із діалектології, намагаючись згадати, а що ж саме було задано для конспектування (Є. Гуцало); За останні роки з'явилося немало цікавих монографій, посібників, проблемних і оглядових робіт (з журналу); Ми заходили до книгарень і.. купили польських самовчителів та книжок, бо ж нам таки справді треба було вивчати польську мову (О. Досвітній).
Значення в інших словниках
- посібник — посі́бник іменник чоловічого роду книжка, карта, що використовується для навчання Орфографічний словник української мови
- посібник — див. ПОРАДНИК. Словник синонімів Караванського
- посібник — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
- посібник — [поус’ібниек] -ка, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- посібник — -а, ч. Книжка або наочне приладдя, карта і т. ін., що використовуються у процесі навчання. || Взагалі довідкове видання з певної галузі знань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посібник — (шкільний) підручник, довідничка, див. підручник хохл. (пособіє) підручник Словник чужослів Павло Штепа
- посібник — ПОСІ́БНИК, а, ч. Книжка або наочне приладдя, карта і т. ін., що використовуються у процесі навчання. Наукові працівники університету [Національного Ім. Словник української мови у 20 томах
- посібник — ПОСІ́БНИК, а, ч. Книжка або наочне приладдя, карта і т. ін., що використовуються у процесі навчання... Словник української мови в 11 томах