посідати

I. Посідати, -даємо, -єте

гл.

1) Сѣсть (о многихъ). Посідали з Ісусом і ученики Його. Єв. Мр. II. 15. Уся громада посідала. Гліб. 51.

---------------

II. Посіда́ти, -да́ю, -єш

сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл.

1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. КС. 1882. ІІІ. 612. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. Драг. 201.

2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Грин. І. 287. Думав худобу Хрущеву посісти. Мир. ХРВ. 54.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посідати — посіда́ти 1 дієслово недоконаного виду брати у своє володіння посіда́ти 2 дієслово доконаного виду сісти — про всіх або багатьох діал. Орфографічний словник української мови
  2. посідати — Посіда́ти. Мати, володіти. Провалив ся один або другий необачний Русину московску пропасть, щоби з неї вже не вилазіти більше, бо слабо коли посідав котрий з них стілько моральної сили (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. посідати — (що) мати, володіти чим; (чуже) заволодівати чим; (владу) діставати; (місце) займати; (посаду) обіймати; (- думки) обсідати. Словник синонімів Караванського
  4. посідати — див. селитися Словник синонімів Вусика
  5. посідати — I -аю, -аєш, недок., посісти, -сяду, -сядеш, док., перех. 1》 Брати у своє володіння, привласнювати що-небудь, заволодівати чимсь. || тільки недок. Мати що-небудь у своїй власності, володіти чимсь. || тільки недок., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. посідати — ПОСІДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док., що. 1. Брати у своє володіння, привласнювати що-небудь, заволодівати чимсь. [Петро:] А які то християни, що і до церкви ходять, і десять раз на день моляться, а на думці – як би .. Словник української мови у 20 томах
  7. посідати — посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце в чому. Бути досить важливим, передовим серед чогось і т. ін.; мати велике значення. В житті і духовному розвитку сучасної людини відіграють величезну роль різні ідеологічні фактори. Фразеологічний словник української мови
  8. посідати — ВОЛОДІ́ТИ чим (мати що-небудь у своїй власності), ПОСІДА́ТИ що, ВЛАДУВА́ТИ рідше, ВЛАДА́ТИ рідше, ОБЛА́ДУВАТИ заст. Тепер Стратон Веремій володів тільки одним ставом (М. Стельмах); Газди ходили, розглядали свою землю, скільки хто її посідав (О. Словник синонімів української мови
  9. посідати — Посіда́ти, -да́ю, -да́єш; посі́сти, -ся́ду, -деш; посі́в, -сі́ла кого, що посіда́ти, -да́ємо, звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. посідати — ПОСІДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док., перех. 1. Брати у своє володіння, привласнювати що-небудь, заволодівати чимсь. [Петро:] А які то християни, що і до церкви ходять, і десять раз на день моляться, а на думці — як би.. Словник української мови в 11 томах