поталий

ПОТА́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до пота́нути, пота́ти²;

// у знач. прикм.

Повернувся старий уже забрьоханий поталими снігами, обвіяний і наче аж присушений, як тараня, передвесінніми вітрами (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. поталий — пота́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поталий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до потанути, потати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поталий — ПОТА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пота́нути, пота́ти; // У знач. прикм. Повернувся старий уже забрьоханий поталими снігами, обвіяний і наче аж присушений, як тараня, передвесінніми вітрами (Ле, Наливайко, 1957, 129).  Словник української мови в 11 томах