Словник української мови у 20 томах

потворити

ПОТВОРИ́ТИ, творю́, тво́риш, док., що.

Створити, утворити багато чого-небудь.

Каганець блимав на припічку і потворив з кумів великі, чорняві тіні і кинув їх на стелю (В. Стефаник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. потворити — потво́рити дієслово доконаного виду потвори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. потворити — див. шкодити  Словник синонімів Вусика
  3. потворити — -творю, -твориш, док., перех. Створити, утворити багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потворити — Виправити, перетворити, знищити, зачарувати  Словник застарілих та маловживаних слів
  5. потворити — ПОТВОРИ́ТИ, творю́, тво́риш, док., перех. Створити, утворити багато чого-небудь. Каганець блимав на припічку і потворив з кумів великі, чорняві тіні і кинув їх на стелю (Стеф., І, 1949, 137).  Словник української мови в 11 томах