потеліпатися
ПОТЕЛІПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
Повільно піти, податися куди-небудь; поплентатися.
Оттак проклинаючи [місто], пригорнула .. дитину, поцілувала, узяла своє збіжжя і знову потеліпалася (Панас Мирний);
Розшукав [Йонька] у скриньці старі ножиці, якими стриг овець, узяв аршин і потеліпався на хутори (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)