потеліпатися
ПОТЕЛІПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Повільно піти, податися куди-небудь; поплентатися.
Оттак проклинаючи [місто], пригорнула.. дитину, поцілувала, узяла своє збіжжя і знову потеліпалася (Мирний, І, 1954, 89);
Розшукав [Йонька] у скриньці старі ножиці, якими стриг овець, узяв аршин і потеліпався на хутори (Тют., Вир, 1964, 515).
Словник української мови (СУМ-11)