потемок

ПО́ТЕМОК, мку, ч.

Те саме, що те́мрява.

[Олекса:] Надворі такий потемок, що хіба вгледиш... (Л. Смілянський).

Значення в інших словниках

1. потемок — по́темок іменник чоловічого роду темрява розм.  Орфографічний словник української мови
2. потемок — див. темрява  Словник синонімів Вусика
3. потемок — -мку, ч., розм. Те саме, що темрява.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потемок — ТЕ́МРЯВА (відсутність світла, освітлення), ПІ́ТЬМА́, ТЕМНОТА́, МО́РОК, ТЬМА, ТІНЬ, ЧОРНОТА́, ТЕ́МІНЬ розм., ПО́ТЕМКИ мн., розм., ПО́ТЕМОК розм., ПО́МЕРКИ мн., розм., ПО́МЕРК розм., ТІ́НЯВА розм., СУТЕ́МРЯВА заст.; МЛА (ІМЛА́) (неосвітлений простір).  Словник синонімів української мови
5. потемок — ПО́ТЕМОК, мку, ч., розм. Те саме, що те́мрява. [Олекса:] Надворі такий потемок, що хіба вгледиш… (Сміл., Сад, 1952, 346).  Словник української мови в 11 томах
6. потемок — По́темок, мку м. Темнота. Оскресни Боян, світлий наш співаче, чому так довго в потемку ночуєш? Федьк. І. 26.  Словник української мови Грінченка