потемрити
ПОТЕ́МРИТИ, рю, риш, док., що, розм., рідко.
Те саме, що потьма́ри́ти.
Жаль гострими пазурами угородився їй у серце, веселі думки помутнілися; досада і сльози потемрили їх (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)ПОТЕ́МРИТИ, рю, риш, док., що, розм., рідко.
Те саме, що потьма́ри́ти.
Жаль гострими пазурами угородився їй у серце, веселі думки помутнілися; досада і сльози потемрили їх (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)