потемрити
ПОТЕ́МРИТИ, рю, риш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що потьма́рити.
Жаль гострими пазурами угородився їй у серце, веселі думки помутнілися; досада і сльози потемрили їх (Мирний, III, 1954, 29).
Словник української мови (СУМ-11)ПОТЕ́МРИТИ, рю, риш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що потьма́рити.
Жаль гострими пазурами угородився їй у серце, веселі думки помутнілися; досада і сльози потемрили їх (Мирний, III, 1954, 29).
Словник української мови (СУМ-11)