потентат
ПОТЕНТА́Т, а, ч., заст. Володар.
Потентат — вельможа всесильний, могутній (Фр., IV, 1950, 536);
Перед його очима виринають постаті знаних йому дук та вельмож, усяких родових потентатів, що то ще в лоні матері дістають право на марнотрачення мільйонів (Круш., Буденний хліб.., 1960, 113).
Словник української мови (СУМ-11)