потеплілий

ПОТЕ́ПЛІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. до поте́плі́ти.

2. у знач. прикм., перен. Який набрав привітного, лагідного, ласкавого виразу, втратив суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.).

– І вам хай Бог помагає на добрім слові! – відповіла вдова, і сльоза затремтіла в її потеплілих очах (О. Іваненко);

Коломієць потеплілим зором дивився на цікавих хлопчаків, прислухався до їх гороб'ячого щебетання (В. Речмедін).

Значення в інших словниках

1. потеплілий — поте́плі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потеплілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до потепліти. 2》 у знач. прикм., перен.Який набрав привітного, лагідного, ласкавого виразу, втратив суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потеплілий — ПОТЕПЛІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до поте́плі́ти. 2. у знач. прикм., перен. Який набрав привітного, лагідного, ласкавого виразу, втратив суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.). — І вам хай бог помагає на добрім слові!...  Словник української мови в 11 томах