потеплілий

ПОТЕПЛІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до поте́плі́ти.

2. у знач. прикм., перен. Який набрав привітного, лагідного, ласкавого виразу, втратив суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.).

— І вам хай бог помагає на добрім слові! — відповіла вдова, і сльоза затремтіла в її потеплілих очах (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 194);

Коломієць потеплілим зором дивився на цікавих хлопчаків, прислухався до їх гороб’ячого щебетання (Речм., Весн. грози, 1961, 175).

Значення в інших словниках

1. потеплілий — поте́плі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потеплілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до потепліти. 2》 у знач. прикм., перен.Який набрав привітного, лагідного, ласкавого виразу, втратив суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потеплілий — ПОТЕ́ПЛІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до поте́плі́ти. 2. у знач. прикм., перен. Який набрав привітного, лагідного, ласкавого виразу, втратив суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.). – І вам хай Бог помагає на добрім слові!...  Словник української мови у 20 томах