1. Словник української мови в 11 томах

потеплілий

ПОТЕПЛІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до поте́плі́ти.

2. у знач. прикм., перен. Який набрав привітного, лагідного, ласкавого виразу, втратив суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.).

— І вам хай бог помагає на добрім слові! — відповіла вдова, і сльоза затремтіла в її потеплілих очах (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 194);

Коломієць потеплілим зором дивився на цікавих хлопчаків, прислухався до їх гороб’ячого щебетання (Речм., Весн. грози, 1961, 175).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потеплілий — поте́плі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потеплілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до потепліти. 2》 у знач. прикм., перен.Який набрав привітного, лагідного, ласкавого виразу, втратив суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потеплілий — ПОТЕ́ПЛІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до поте́плі́ти. 2. у знач. прикм., перен. Який набрав привітного, лагідного, ласкавого виразу, втратив суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.). – І вам хай Бог помагає на добрім слові!... Словник української мови у 20 томах