1. Словник української мови в 11 томах

потепління

ПОТЕПЛІ́ННЯ, ПОТЕ́ПЛЕННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. поте́плі́ти.

В результаті потепління в епоху епіпалеоліту на території Східної Європи поступово встановились ландшафтні умови, близькі до сучасних: тундра — на півночі, степи — на півдні (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 31);

Відчувається легке потеплення, зима здає свої позиції (Ле, Опов. та нариси, 1950, 163);

Вдень морозило, а зараз вітер повернув з півдня і настало раптове потепління (Гур., Життя.., 1954, 127);

*Образно. Світ відчув потепління міжнародного клімату, пом’якшення напруженості у відносинах між державами (Ком. Укр., 4, 1960, 14).

2. перен. Пом’якшення, лагідність, ласкавість.

Отава тримався суворого тону. Жодної нотки потепління! (Загреб., Диво, 1968, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потепління — потеплі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. потепління — потеплення, -я, с. 1》 Дія і стан за знач. потепліти. 2》 перен. Пом'якшення, лагідність, ласкавість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потепління — ПОТЕПЛІ́ННЯ, ПОТЕ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. поте́плі́ти. В результаті потепління в епоху епіпалеоліту на території Східної Європи поступово встановились ландшафтні умови, близькі до сучасних: тундра – на півночі, степи – на півдні (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах