потиличка

ПОТИ́ЛИЧКА, и, ж.

Пестл. до поти́лиця.

Наміточка новенька, потиличка голенька (Сл. Б. Грінченка);

Ураз опинилася [Софі] проти дзеркальця, обертається бочком, обертається другим, повертається потиличкою й стоїть проти мене вже (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. потиличка — -и, ж. Пестл. до потилиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. потиличка — Потилиця, -ці ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Чуб. V. 32. ум. потиличка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Грин. III. 309. ув. потиляка.  Словник української мови Грінченка