потиличка
ПОТИ́ЛИЧКА, и, ж.
Пестл. до поти́лиця.
Наміточка новенька, потиличка голенька (Сл. Б. Грінченка);
Ураз опинилася [Софі] проти дзеркальця, обертається бочком, обертається другим, повертається потиличкою й стоїть проти мене вже (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me