потиличний
ПОТИ́ЛИЧНИЙ, а, е.
Прикм. до поти́лиця.
Довжина тулуба вимірюється стрічкою від середини потиличного гребеня до кореня хвоста (з наук. літ.);
– Травма черепа – розкол у потиличній частині, геморагічний крововилив, струс мозку... (Ю. Мушкетик);
Потилична кістка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потиличний — поти́личний прикметник Орфографічний словник української мови
- потиличний — -а, -е. Прикм. до потилиця. Потилична ділянка — задній відділ голови, що відповідає верхній половині луски потиличної кістки. Потиличний полюс — задній кінець півкулі великого мозку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потиличний — ПОТИ́ЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до поти́лиця. Довжина тулуба вимірюється стрічкою від середини потиличного гребеня до кореня хвоста (Свинар., 1956, 23); Потилична кістка. Словник української мови в 11 томах