потиличний

поти́личний

-а, -е.

Прикм. до потилиця.

Потилична ділянка — задній відділ голови, що відповідає верхній половині луски потиличної кістки.

Потиличний полюс — задній кінець півкулі великого мозку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потиличний — поти́личний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. потиличний — ПОТИ́ЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до поти́лиця. Довжина тулуба вимірюється стрічкою від середини потиличного гребеня до кореня хвоста (з наук. літ.); – Травма черепа – розкол у потиличній частині, геморагічний крововилив, струс мозку... (Ю. Мушкетик); Потилична кістка. Словник української мови у 20 томах
  3. потиличний — ПОТИ́ЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до поти́лиця. Довжина тулуба вимірюється стрічкою від середини потиличного гребеня до кореня хвоста (Свинар., 1956, 23); Потилична кістка. Словник української мови в 11 томах