потирання
ПОТИРА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. потира́ти.
Дітвора .. забавлялась ловленням дрібних рибок на гачки, зроблені вдома з простого дроту й загострені при допомозі потирання об м'який камінь (І. Франко);
Пісня про сироту, що поневіряється в людях, зразу сп'янила Тараса. Сам сирота, що зазнав уже людського глуму й потирання, він так і прикипів до місця (С. Васильченко).
◇ (1) Чужи́м рука́м на потира́ння – на знущання комусь.
Словник української мови (СУМ-20)