потлумити

ПОТЛУМИ́ТИ, млю́, миш, кого, що, розм.

Док. до тлуми́ти.

* Образно. Що ж до інакшого міг той жахливий удар спричинити, Як не зірвати і вкрай потлумити усю життєздатність (М. Зеров);

Кури потлумили грядки;

Не уважай [зважай] миленький, Хоч той жаль тяжкенький, Потлумить то Бог вороги [ворогів] (із журн.).

Значення в інших словниках

1. потлумити — -млю, -миш, док., перех. 1》 Потамувати, задавити. 2》 Побити, відлупцювати. 3》 Знищити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. потлумити — Потлуми́ти, -млю, -миш гл. 1) Заглушить, задавить. 2) Побить, поколотить. «Ходім, будем бити!» Витігли Петра від стіни, потлумили. Гн. І. 84. 3) Истребить, уничтожить.  Словник української мови Грінченка