потовчений
ПОТО́ВЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до потовкти́.
Гречук видобув з кишені кілька потовчених цурупалок тютюнового бадилля, домішав потерухи з хмелю .. і набив шкарубким пальцем просмалену люлечку (В. Кучер);
Добре потовчені і перетворені в тістоподібну масу листки розхідника прикладають на нариви (з наук. літ.);
Потовчена снарядами крихка крига треться об береги (О. Гончар);
При самій землі, між стеблинками, .. притаїлись росинки і яскраво поблискують, як надрібно потовчене скло (Григорій Тютюнник);
Вся постать його .. була якась потовчена й пом'ята, наче він щойно вирвався з бійки (П. Колесник);
Пошарпаний, потовчений, закіптюжений, Сивоок тицявся то в одну пожежу, то в другу, когось рятував (П. Загребельний);
Сук, менше потовчений і покалічений, розказав усе якнайдокладніше (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)