потовчений
пото́вчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до потовкти.
|| потовчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипото́вчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до потовкти.
|| потовчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови