потовчений

пото́вчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до потовкти.

|| потовчено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потовчений — пото́вчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потовчений — ПОТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потовкти́. Гречук видобув з кишені кілька потовчених цурупалок тютюнового бадилля, домішав потерухи з хмелю .. і набив шкарубким пальцем просмалену люлечку (В. Словник української мови у 20 томах
  3. потовчений — ПОТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потовкти́. Гречук видобув з кишені кілька потовчених цурупалок тютюнового бадилля, домішав потерухи з хмелю.. і набив шкарубким пальцем просмалену люлечку (Кучер, Дорога.. Словник української мови в 11 томах