потомствений
ПОТО́МСТВЕНИЙ, а, е.
1. заст. Родовий, спадковий.
Гетьман Брюховецький дістав звання боярина.., а в особисте потомствене володіння за ним була закріплена Шептаківська волость з містами і селами (з наук. літ.);
Кухня була завалена сітками, ятерами, саками – все потомствене риболовецьке майно знесено сюди з горища (В. Земляк).
2. Який за народженням належить до певного стану або до родини, ряд поколінь якої займається певним ремеслом, походить з якоїсь місцевості тощо.
Роман довго дивився, не одриваючи очей, в лице забитого .. зазвучали в пам'яті його слова: “Бо хто ти такий?! Потомствений ливарник, свідомий робітник...” (А. Головко);
Русу голову носив [Грицько] гордовито, високо. Але що там! Так ходять у своїх горах Карпатах майже всі потомствені верховинці (Т. Масенко).
Словник української мови (СУМ-20)