поточний

ПОТО́ЧНИЙ, а, е.

1. Який є, існує, відбувається, наявний тепер, у цей час.

З початком поточного року з'явився в Стриї альманах “Ватра” (І. Франко);

Правда, доводилось йому чути, що в житті його чекають і труднощі, і боротьба за велике майбутнє, але як прикласти оте прекрасне слово “боротьба” до звичайних, поточних буднів, він не знав (С. Журахович);

// Пов'язаний із сучасним моментом.

Поезію треба і любити, і поважати. І пропагувати теж .. Маю на увазі не лише друкування вартих того віршів, а й хороші, вдумливі критичні їх розгляди, передовсім у поточній пресі (М. Рильський).

2. Який відбувається, здійснюється щодня (про справи, роботу); повсякденний.

Коли Микита Макарович уперше запитав на правлінні, які його міркування з приводу поточних господарських справ, дід Харко аж змокрів (Ю. Яновський);

Вихідні дані для вивчення населення дають поточна статистика і переписи населення (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. поточний — Наш дідусь, який колись працював у сільраді, полюбляв слово біжучий. А я тоді був малий і гадав, що це чоловік, який біжить. Чому його не почуєш тепер? Тому, що біжучий вважають застарілим, хоч раніше це слово було дуже поширене.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. поточний — пото́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. поточний — (рік) біжучий, цей; (- пресу) сучасний; (- справи) ПОВСЯКДЕННИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. поточний — -а, -е. 1》 Який є, існує, відбувається, має місце тепер, у цей час. || Пов'язаний із сучасним моментом. Поточна валютна політика — сукупність засобів для оперативного регулювання валютного курсу, операцій на валютному ринку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. поточний — ЩОДЕ́ННИЙ (який є, буває, відбувається, здійснюється щодня), ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, ПОТО́ЧНИЙ, ПОДЕ́ННИЙ, БУ́ДНІЙ, БУДЕ́ННИЙ, ЖИТТЄ́ВИЙ, ЖИТТЬОВИ́Й рідше, ЖИТЕ́ЙСЬКИЙ книжн., ЖИТЕ́ЧНИЙ діал. (пов'язаний із справами кожного дня).  Словник синонімів української мови
6. поточний — Пото́чний, -на, -не. Пото́чні спра́ви  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. поточний — ПОТО́ЧНИЙ, а, е. 1. Який є, існує, відбувається, має місце тепер, у цей час. З початком поточного року з’явився в Стриї альманах «Ватра» (Фр.  Словник української мови в 11 томах
8. поточний — Пото́чний, -а, -е Текущій; обыденный. Поточні потреби.  Словник української мови Грінченка