потрошку

ПОТРО́ШКУ, ПОТРО́ШКИ, присл.

1. Те саме, що потро́ху.

Ой вечеряй, серденятко, Та бери потрошку (з народної пісні);

– От якби й ти крала потрошку то там, то там, то може б і дохарчувались до нових жнив (І. Нечуй-Левицький);

Мовою треба займатись хоч потрошку, але наполегливо, систематично і регулярно (з наук.-попул. літ.);

Я потрошки збираю матеріали для повісті (М. Коцюбинський);

– Як Семена Івановича тут не буде, то вона [Галочка] його потрошку і забуде (Г. Квітка-Основ'яненко);

От вона годі вже сидіти згорнувши ручки; потрошки, потрошки та й стала така ж роботяща, як і всі (О. Стороженко);

Для розривки рипів [пасажир] потрошку чоботом, подригуючи ногою (Грицько Григоренко).

2. Без особливих змін, подій (як відповідь на запитання: як живете? як здоров'я? і т. ін.).

– Як вас, свахо, бог милує?.. – Спасибі вам, свахо! живемо потрошку, хвалити бога (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. потрошку — потро́шку прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. потрошку — потрошки, присл., розм. 1》 Те саме, що потроху. 2》 Без особливих змін, подій (як відповідь на запитання: як живете? як здоров'я? і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потрошку — ПОСТУПО́ВО (без раптових змін, у певній послідовності, не відразу), ПЛА́ВНО, ПОТРО́ХУ (ПОТРО́ХИ), ПОТРО́ШКУ (ПОТРО́ШКИ), СТИ́ХА, ПОТИХЕ́НЬКУ (ПОТИХЕ́НЬКО), ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, ПОМА́ЛУ, ПОМАЛЕ́НЬКУ (ПОМАНЕ́НЬКУ), ПОТИХЕ́НЬКУ-ПОМАЛЕ́НЬКУ розм.  Словник синонімів української мови
4. потрошку — ПОТРО́ШКУ, ПОТРО́ШКИ, присл., розм. 1. Те саме, що потро́ху. Ой вечеряй, серденятко, Та бери потрошку (Нар. лірика, 1956, 349); — От якби й ти крала потрошку то там, то там, то може б і дохарчувались до нових жнив (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах