потрошку

ПОТРО́ШКУ, ПОТРО́ШКИ, присл., розм.

1. Те саме, що потро́ху.

Ой вечеряй, серденятко, Та бери потрошку (Нар. лірика, 1956, 349);

— От якби й ти крала потрошку то там, то там, то може б і дохарчувались до нових жнив (Н.-Лев., III, 1956, 282);

Мовою треба займатись хоч потрошку, але наполегливо, систематично і регулярно (Знання.., 9, 1967, 15);

Я потрошки збираю матеріали для повісті (Коцюб., III, 1956, 166);

— Як Семена Івановича тут не буде, то вона [Галочка] його потрошку і забуде (Кв.-Осн., II, 1956, 357);

От вона годі вже сидіти згорнувши ручки; потрошки, потрошки та й стала така ж роботяща, як і всі (Стор., І, 1957, 28);

Для розривки рипів [пасажир] потрошку чоботом, подригуючи ногою (Григ., Вибр., 1959, 362).

2. Без особливих змін, подій (як відповідь на запитання: як живете? як здоров’я? і т. ін.).

— Як вас, свахо, бог милує?.. — Спасибі вам, свахо! живемо потрошку, хвалити бога (Н.-Лев., II, 1956, 279).

Значення в інших словниках

1. потрошку — потро́шку прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. потрошку — потрошки, присл., розм. 1》 Те саме, що потроху. 2》 Без особливих змін, подій (як відповідь на запитання: як живете? як здоров'я? і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потрошку — ПОТРО́ШКУ, ПОТРО́ШКИ, присл. 1. Те саме, що потро́ху. Ой вечеряй, серденятко, Та бери потрошку (з народної пісні); – От якби й ти крала потрошку то там, то там, то може б і дохарчувались до нових жнив (І.  Словник української мови у 20 томах
4. потрошку — ПОСТУПО́ВО (без раптових змін, у певній послідовності, не відразу), ПЛА́ВНО, ПОТРО́ХУ (ПОТРО́ХИ), ПОТРО́ШКУ (ПОТРО́ШКИ), СТИ́ХА, ПОТИХЕ́НЬКУ (ПОТИХЕ́НЬКО), ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, ПОМА́ЛУ, ПОМАЛЕ́НЬКУ (ПОМАНЕ́НЬКУ), ПОТИХЕ́НЬКУ-ПОМАЛЕ́НЬКУ розм.  Словник синонімів української мови