потроювати
ПОТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що.
Збільшувати втроє.
При літньому садінні картоплі в умовах крайнього півдня .. 5 поливів потроюють урожай (з наук. літ.);
Був би ти радий потроїти Нестора давнього роки Та й ні єдиного дня не змарнувать для розваг (М. Зеров);
// Дуже збільшувати, значно посилювати.
Олекса необережно зачіпає ногою якусь бляху. Нічна тиша потроює брязкіт (Ірина Вільде);
Мужній гарт священної війни В священній праці нам потроїть сили (М. Рильський);
Ми потроїли свою пильність (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)