потроювати
ПОТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. Збільшувати втроє.
При літньому садінні картоплі в умовах крайнього півдня.. 5 поливів потроюють урожай (Картопля, 1957, 94);
Був би ти радий потроїти Нестора давнього роки Та й ні єдиного дня не змарнувать для розваг (Зеров, Вибр., 1966, 346);
// Дуже збільшувати, значно посилювати.
Олекса необережно зачіпає ногою якусь бляху. Нічна тиша потроює брязкіт (Вільде, Сестри.., 1958, 89);
Мужній гарт священної війни В священній праці нам потроїть сили (Рильський, II, 1960, 216);
Ми потроїли свою пильність (Коз., Гарячі руки, 1960, 78).
Словник української мови (СУМ-11)