потрушений
ПОТРУ́ШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до потруси́ти 1–3, 6.
Долівка малесенької хатини .. була застеляна [застелена] свіжою осокою, потрушена червоними васильками (Л. Яновська);
Кінець столу сидів Михайло, і Роман прийшов уже .. Обидва кутуляли хліб, сіллю потрушений (А. Головко);
// потру́шено, безос. пред.
Ой вийду я на ту гору, де мій милий поорав. Тільки сіно потрушено, де волики попасав (П. Чубинський);
Як узято в Сивашів сало, Денис і намігся, щоб потрушено Рябченка. Нічого не знайдено (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)