потрушувати

ПОТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., що і чим, розм.

Час від часу або злегка трусити, струшувати.

– Що таке? – скрикнув молодий козак, .. потрушуючи двері. – Відчиніть-бо! (Марко Вовчок);

– Рушай, Васька! – гукнув він на коня, що стояв біля ганку, схиливши голову, і щось губами потрушував (Панас Мирний);

Майстер вже потрушував форму, на якій розтікалася нова порція паперової рідини (З. Тулуб);

Він говорить здебільшого повагом, зважуючи кожне слово; у хвилину збудження відкидає голову назад і значливо потрушує нею (Я. Галан).

Значення в інших словниках

1. потрушувати — потру́шувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. потрушувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., що і чим, розм. Час від часу або злегка трусити, струшувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потрушувати — ПОТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., що і чим, розм. Час від часу або злегка трусити, струшувати. — Що таке? — скрикнув молодий козак,.. потрушуючи двері. — Відчиніть-бо! (Вовчок, І, 1955, 342); — Рушай, Васька!...  Словник української мови в 11 томах